Хто має право на тимчасовий захист за § 24 AufenthG

Тисячі українців, які виїхали до Німеччини після лютого 2022 року, отримали статус не як звичайні шукачі притулку, а через окремий механізм — § 24 AufenthG, дозвіл на проживання для осіб, які користуються тимчасовим захистом. Процедура коротша, рішення ухвалюється швидше, а обсяг прав ширший, ніж у людини, яка чекає на розгляд справи про азюль. Але саме тому важливо чітко розуміти, хто підпадає під цю категорію, а хто ні — помилкове уявлення про власний статус часто призводить до втрачених прав чи пропущених термінів.

Під захист потрапляють громадяни України, які постійно проживали в країні до вторгнення, а також члени їхніх сімей. Сюди ж належать особи без громадянства та громадяни третіх країн, які мали в Україні дійсний дозвіл на постійне проживання і не можуть безпечно повернутися до країни походження. Окрему категорію становлять іноземці, які на момент вторгнення мали в Україні лише тимчасовий дозвіл — для них питання поширення захисту вирішується індивідуально, залежно від обставин.

Є і категорії, які під цей режим не підпадають. Це особи, які до 24 лютого 2022 року вже мали дійсний дозвіл на постійне проживання в іншій країні ЄС — вважається, що доступ до захисту вони мають там. Так само не отримують автоматичного захисту громадяни третіх країн, які перебували в Україні лише короткостроково — наприклад, як туристи — і можуть безпечно повернутися до країни походження. Прикордонні випадки зустрічаються часто: подвійне громадянство, попередній дозвіл в третій країні, розбіжності в документах про факт постійного проживання в Україні на момент вторгнення.

Порада юриста. Перш ніж подавати документи, варто перевірити, чи ваша ситуація дійсно підпадає під § 24 AufenthG, а не під окрему процедуру притулку — це різні режими з різними наслідками для роботи, підтримки й возз'єднання родини. Юрист, який бачив десятки таких справ, за кілька запитань визначає потрібну категорію, і це рятує від місяців у неправильній процедурі.

Реєстрація в Ausländerbehörde та розподіл між землями

Перший крок після прибуття — реєстрація за місцем перебування, яка зазвичай проходить через Erstaufnahmeeinrichtung, заклад первинного прийому. Тут фіксуються дані заявника і ухвалюється попереднє рішення, до якої федеральної землі його направлять для подальшого проживання. Розподіл між Bundesländer відбувається за квотним принципом: враховується кількість вже прийнятих людей у кожній землі та наявність вільного житла, тому передбачити заздалегідь, куди саме направлять конкретну людину, майже неможливо.

Після розподілу заявник звертається до місцевого відомства у справах іноземців — Ausländerbehörde — за оформленням дозволу на проживання. Ще до того, як картка дозволу фізично готова, орган зазвичай видає Fiktionsbescheinigung — тимчасове підтвердження законного перебування, яке прирівнює власника до особи з дійсним дозволом на період очікування. Із цим документом уже можна працювати й звертатися до соціальних служб, тому не варто чекати на «остаточну» картку, щоб почати вибудовувати життя в новій країні.

Реєстрація за адресою — Anmeldung у місцевому відомстві — крок, без якого неможливо рухатися далі: саме на підставі підтвердженої адреси Ausländerbehörde прив'язує людину до конкретного округу. Ми детально розбирали цей процес і перелік документів для нього в окремій статті про реєстрацію за місцем проживання в Німеччині, і саме з неї варто починати, якщо адреса ще не оформлена.

Ця прив'язка має назву Wohnsitzauflage — обов'язок проживати в межах призначеної землі чи округу протягом установленого періоду. Від зареєстрованої адреси залежить, до якого Jobcenter, якої лікарняної каси чи якого шкільного відомства звертатиметься людина. Переїзд без дозволу може означати втрату соціальної підтримки за новою адресою, доки Wohnsitzauflage офіційно не змінять.

Порада юриста. Помилка на етапі реєстрації — неправильна адреса, пропущений запис в Anmeldung, розбіжність між даними в Erstaufnahmeeinrichtung і пізнішими документами — тягнеться через усі наступні кроки: Jobcenter, лікарняну касу, школу дітей. Перевірку узгодженості документів перед першим візитом до Ausländerbehörde ми беремо на себе, щоб клієнт не витрачав місяці на виправлення чужих помилок.

Право на роботу, Bürgergeld та обов'язки перед Jobcenter

Одна з головних переваг статусу за § 24 AufenthG — доступ до ринку праці без окремого дозволу на роботу. Сам документ про проживання вже містить позначку, що дозволяє працевлаштування, і роботодавцю не потрібно окремо клопотати про дозвіл, як це буває для деяких інших категорій іноземців. Детальніше про те, як реалізується це право і на що звертають увагу роботодавці, ми писали в статті про працевлаштування в Німеччині.

Паралельно з правом на роботу діє система соціальної підтримки — Bürgergeld, базова допомога для осіб, які не можуть повністю забезпечити себе самостійно. Її призначає й виплачує Jobcenter, який супроводжує отримувача не лише фінансово, а й через низку зобов'язань.

Що вимагає Jobcenter

Розмір Bürgergeld переглядається щороку і залежить від складу родини, віку дітей і того, чи покриває отримувач частину витрат на житло самостійно — фіксованих сум, однакових для всіх, тут немає, орієнтуватися варто на актуальні дані Jobcenter на момент звернення. Якщо людина починає працювати, допомога не зникає автоматично — вона перераховується з урахуванням нового доходу, але запізніле повідомлення про заробіток Jobcenter може розцінити як порушення.

Порада юриста. Найчастіша практична проблема — не сама наявність роботи, а момент і спосіб повідомлення про неї Jobcenter. Люди бояться втратити підтримку і затягують із повідомленням, а це створює ризик санкцій та вимоги повернути частину виплат. Ми допомагаємо вибудувати правильну послідовність дій із першого дня працевлаштування.

Медичне страхування під час тимчасового захисту

Особи зі статусом за § 24 AufenthG отримують доступ до системи охорони здоров'я поступово. У перші тижні після прибуття, поки оформлення через Jobcenter ще не завершене, медичну допомогу часто організовує місцевий орган соціального забезпечення за спрощеною схемою, яка покриває невідкладні випадки та базове лікування. Саме в цей перехідний період найчастіше виникають прогалини — людина не знає, куди звертатися при хворобі, поки офіційне страхування ще не оформлене.

Після завершення реєстрації в Jobcenter отримувач Bürgergeld, як правило, підключається до gesetzliche Krankenversicherung — державної системи обов'язкового медичного страхування — на тих самих умовах, що й інші отримувачі цієї допомоги. Практично це означає вибір лікарняної каси (Krankenkasse) серед кількох, що працюють у регіоні, отримання електронної картки застрахованої особи та доступ до сімейного лікаря, спеціалістів і стаціонарного лікування без прямої оплати за кожен візит.

Порядок і швидкість оформлення страхування помітно різняться між землями та округами: десь картку видають протягом кількох тижнів, десь процес затягується. Родинам з дітьми чи людям із хронічними станами варто уточнювати статус оформлення страхування окремо, а не покладатися на те, що воно з'явиться саме собою одразу після Anmeldung.

Порада юриста. Прогалина між прибуттям і повноцінним медичним страхуванням — момент підвищеного ризику, особливо для родин із дітьми чи людей, які потребують постійного лікування. Ми перевіряємо, щоб заяви на страхування були подані одразу, як тільки для цього з'являється правова підстава, а не залишалися «на потім» серед десятків інших паперів.

Школа та Kita для дітей

Обов'язкова шкільна освіта в Німеччині поширюється на дітей українських біженців так само, як і на дітей громадян країни. Зарахування відбувається через шкільне відомство того округу, до якого прив'язана родина за адресою реєстрації, а конкретна модель навчання залежить від землі та віку дитини: десь дітей одразу вводять у звичайний клас з додатковою мовною підтримкою, десь спершу формують окремі підготовчі класи — Willkommensklassen — з акцентом на вивченні німецької мови перед переходом до звичайного навчання.

Для дітей дошкільного віку існує право на місце в Kita — дошкільному закладі, який поєднує догляд і раннє навчання. На практиці це право реалізувати непросто: у великих містах черги на місця в Kita можуть розтягуватися на місяці, і батькам варто подавати заявку до місцевого відомства у справах молоді якнайшвидше після реєстрації, а не чекати слушного моменту.

Типова проблема тут — відсутність перекладених документів: свідоцтва про народження дитини, довідок про попереднє навчання чи щеплення. Без цих паперів школи та Kita часто просять додатковий час на оформлення, а іноді відмовляють у прийомі, поки документи не будуть надані в належному вигляді.

Поїздки в Україну та по ЄС: що ламає статус

Статус за § 24 AufenthG дає право на пересування в межах Шенгенської зони без спеціального дозволу — короткі поїздки до інших країн ЄС зазвичай не створюють проблем і не впливають на чинність німецького дозволу на проживання. Складніша ситуація — з поїздками до України.

Формально виїзд на короткий термін — відвідати родину, вирішити особисті справи — не заборонений. Але сенс тимчасового захисту полягає в тому, що людина не може безпечно повернутися до країни походження, і надто тривале чи часте перебування в Україні дає Ausländerbehörde підставу поставити під сумнів саму необхідність захисту. Чіткого офіційного ліміту днів, однаково застосовного по всій країні, не існує — практика окремих відомств відрізняється, і те, що в одному окрузі сприймають спокійно, в іншому може викликати запит пояснень чи навіть перегляд статусу.

Особливо обережними варто бути з поїздками, які виглядають як фактичне повернення до звичного життя в Україні: тривала відсутність, робота там, проживання без чіткого пояснення. Кожна така поїздка — слід в адміністративній справі, і краще заздалегідь розуміти, як його пояснити, ніж отримати запит з Ausländerbehörde вже після повернення.

Продовження захисту і перехід на дозвіл для роботи чи навчання

Тимчасовий захист за § 24 AufenthG не видається одноразово й назавжди — період його дії періодично продовжується на рівні рішень, що стосуються всіх держав ЄС одночасно, і кожне продовження Ausländerbehörde оформлює через видачу нового дозволу чи пролонгацію. Власнику статусу потрібно самостійно стежити за строком дії дозволу й звертатися за продовженням заздалегідь, а не сподіватися на автоматичне поновлення. Якщо документи подано вчасно, а рішення ще не готове, у пригоді знову стає Fiktionsbescheinigung, який закриває розрив між закінченням старого дозволу й видачею нового.

З часом частина людей вирішує перейти з тимчасового захисту на інший тип дозволу — пов'язаний із роботою за фахом чи навчанням в університеті. Маючи конкретну пропозицію роботи, що відповідає кваліфікації, або підтвердження зарахування до вишу, можна подати заяву на зміну мети перебування. Юридично це окрема процедура зі своїм переліком документів, і варто заздалегідь оцінити, які підтвердження освіти чи досвіду знадобляться і чи потребують вони визнання німецькими органами.

Є важливий момент, про який часто дізнаються запізно: перехід з § 24 AufenthG на інший дозвіл, як правило, можливий лише поки чинний статус захисту ще діє. Якщо термін дозволу сплив, а заяву на продовження вчасно не подали, перейти «заднім числом» на робочий чи навчальний дозвіл стає значно складніше, а часто неможливо в спрощеному порядку. Тому рішення про зміну мети перебування варто ухвалювати не в останній місяць дії поточного дозволу, а щойно з'являється реальна перспектива роботи чи навчання — саме тут помітна різниця між самостійним поданням заяви та супроводом фахівця. Команда, яка веде справи легалізації в Німеччині, заздалегідь прораховує, коли й у якому порядку подавати документи на новий дозвіл, щоб не втратити чинний статус у процесі переходу.

Порада юриста. Не чекайте останніх тижнів дії дозволу, щоб почати оформлення переходу на новий статус. Ми супроводжуємо весь процес — від оцінки, чи відповідає пропозиція роботи чи місце навчання вимогам для зміни мети перебування, до подання заяви так, щоб між старим і новим дозволом не виникло розриву.

Часті запитання

Чи потрібно окремо отримувати дозвіл на роботу, маючи статус за § 24 AufenthG?

Ні. Сам дозвіл на проживання за § 24 AufenthG вже включає право на працевлаштування, окремого дозволу на роботу оформлювати не потрібно. Роботодавець бачить цю позначку безпосередньо в документі.

Що буде, якщо я поїду до України на кілька тижнів у гості до родини?

Короткі поїздки формально не заборонені, але тривале чи повторюване перебування в країні походження може дати Ausländerbehörde підставу поставити під сумнів необхідність захисту. Універсального ліміту днів немає, тому перед тривалою поїздкою варто уточнити ситуацію заздалегідь.

Чи можу я почати навчання в університеті, отримуючи Bürgergeld?

Так, зарахування до вишу саме по собі не суперечить статусу за § 24 AufenthG, але після початку навчання варто повідомити Jobcenter про зміну обставин, оскільки це впливає на подальший розрахунок допомоги й на плани переходу на навчальний дозвіл.

Що робити, якщо Ausländerbehörde відмовляється продовжити мій дозвіл?

Варто якнайшвидше з'ясувати офіційну причину відмови в письмовому рішенні та перевірити, чи не пропущено строк оскарження. Часто причина — технічна прогалина в документах, яку можна усунути, якщо діяти вчасно.

Чи всі члени родини отримують однаковий статус за § 24 AufenthG?

Як правило, так — члени однієї родини реєструються і отримують дозволи паралельно, хоча кожен випадок оформлюється окремим рішенням. Розбіжності можуть виникати, якщо хтось має інше громадянство чи інший попередній статус, і тоді підстави варто перевіряти окремо.

Тимчасовий захист за § 24 AufenthG дав тисячам українців у Німеччині можливість швидко почати нове життя — з правом на роботу, доступом до соціальної підтримки й освіти для дітей, без багатомісячного очікування рішення про притулок. Але саме ця швидкість часто створює оманливе відчуття, що всі наступні кроки — від Anmeldung до переходу на інший дозвіл — влаштуються самі собою. Насправді кожен із них має власні строки й вимоги, і пропущений момент — запізніле повідомлення Jobcenter про дохід чи прострочений дозвіл, який уже не можна конвертувати в робочий, — коштує значно дорожче, ніж завчасна консультація з фахівцем.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює юридичну консультацію.