Що таке Einbürgerung і хто його регулює

Einbürgerung — це натуралізація, тобто набуття громадянства Німеччини особою, яка народилась з іншим громадянством. Процедуру регулює федеральний закон Staatsangehörigkeitsgesetz (StAG), а рішення по конкретній справі ухвалює місцевий орган — Einbürgerungsbehörde. Це не завжди окрема установа: залежно від землі (Bundesland) і міста функцію може виконувати профільний відділ у складі міської адміністрації, окружного управління чи об'єднаного офісу у справах іноземців. Саме тому дві абсолютно однакові справи в різних містах можуть проходити з різною швидкістю і навіть із різницею в трактуванні окремих вимог — практика конкретного відомства має значення так само, як і сам закон.

У червні 2024 року набула чинності масштабна реформа StAG. Вона скоротила мінімальний строк проживання, необхідний для подання заяви, дозволила зберігати попереднє громадянство при натуралізації практично без винятків і уточнила правило набуття громадянства дітьми, які народились у Німеччині. Нижче — як ці зміни виглядають на практиці для заявника з України: що саме зараховується у строк, які документи знадобляться і на яких кроках найчастіше губиться рік очікування.

Строк проживання після реформи: п'ять років і прискорений шлях за три

Базова вимога — не менше п'яти років законного проживання в Німеччині перед подачею заяви на натуралізацію. До реформи 2024 року цей строк становив вісім років, і саме його скорочення стало головною практичною зміною для тисяч заявників, чий облік проживання вже наближався до старого порогу.

Паралельно закон зберіг і посилив прискорений шлях за три роки — для заявників з так званими особливими досягненнями в інтеграції (besondere Integrationsleistungen). На практиці це поєднання декількох факторів одночасно: рівень німецької мови не нижче C1, стабільне забезпечення власного прожиткового мінімуму без сторонньої підтримки та додаткове підтвердження інтеграції — це може бути волонтерська діяльність, значні професійні чи навчальні досягнення чи інша активна участь у громадському житті. Прискорений шлях доступний не автоматично: відомство оцінює сукупність обставин, і остаточне рішення про те, чи достатньо конкретних доказів, залишається за конкретним Einbürgerungsbehörde.

Що саме зараховується у строк проживання

Порада юриста. Перш ніж рахувати "мої п'ять років" на око, варто зробити точний розрахунок безперервного законного перебування за датами зміни статусу — виїзди, розриви між дозволами і період очікування рішень часто "з'їдають" кілька місяців, яких заявник не очікував втратити.

Мовний рівень і Einbürgerungstest

Для стандартного шляху натуралізації потрібне підтвердження німецької мови на рівні щонайменше B1 — сертифікатом мовного курсу, свідоцтвом про закінчення навчання німецькою мовою чи іншим визнаним доказом. Для прискореного трирічного шляху вимога вища — рівень C1, оскільки саме мовна компетентність тут виступає одним із доказів "особливих досягнень в інтеграції".

Окремо складається Einbürgerungstest — тест на знання правового устрою, суспільного ладу та життя в Німеччині. Питання охоплюють основи Основного закону (Grundgesetz), принципи поділу влади, права і обов'язки громадянина, а також практичні аспекти повсякденного життя в країні і, за потреби, у конкретній федеральній землі. Тест складається у визнаному тестовому центрі, і потрібно набрати встановлений відомством мінімум правильних відповідей. Від складання тесту звільняються окремі категорії заявників — наприклад, особи з певними освітніми дипломами, здобутими німецькою мовою в Німеччині, або особи, які через документально підтверджену хворобу чи інвалідність об'єктивно не можуть скласти тест; кожен такий випадок оцінюється індивідуально.

Присяга основному демократичному ладу

Кожен заявник підписує декларацію про визнання вільного демократичного ладу — Bekenntnis zur freiheitlichen demokratischen Grundordnung. Це не формальність: відомство перевіряє, чи не пов'язаний заявник із діяльністю, спрямованою проти конституційного ладу, і за наявності обґрунтованих сумнівів може відмовити в натуралізації незалежно від того, наскільки бездоганно виглядають інші документи справи.

Джерела існування, судимість і пакет документів

Закон вимагає, щоб заявник міг забезпечити прожитковий мінімум для себе і своїх утриманців без соціальної допомоги Bürgergeld чи інших видів державної підтримки для малозабезпечених. Це підтверджується трудовим договором, розрахунковими листками за останні місяці, а за потреби — випискою з податкової. Винятки з цієї вимоги вузькі й застосовуються не автоматично: наприклад, для окремих категорій біженців чи осіб, які потребують допомоги з причин, що об'єктивно не залежать від їхньої волі, — але чи підпадає конкретна ситуація під виняток, потрібно з'ясовувати індивідуально в конкретному відомстві, а не орієнтуватись на загальні очікування.

Судимість оцінюється також індивідуально. Дрібні стягнення чи незначні штрафи, як правило, не є перешкодою, тоді як більш серйозні вироки можуть закрити шлях до натуралізації або суттєво відкласти рішення. Точні межі, за яких судимість стає підставою для відмови, залежать від тяжкості діяння і фактичних обставин справи — універсального порогу, який можна назвати наперед, тут немає.

Базовий пакет документів

Натуралізація дітей і громадянство за народженням

Дитина, яка народилась у Німеччині, набуває німецьке громадянство автоматично за принципом місця народження, якщо на момент народження хоча б один із батьків законно проживав у країні щонайменше п'ять років і має відповідний стабільний статус — реформа знизила цей поріг із восьми років. Діти, які приїхали разом із батьками, що подають заяву на натуралізацію, зазвичай можуть бути включені до загальної справи родини, проте вимоги до строку проживання самої дитини та порядок оформлення її документів мають окремі нюанси, які варто уточнювати разом із заявою батьків, а не окремо постфактум.

Куди подавати заяву і скільки реально чекати

Заява подається особисто до місцевого Einbürgerungsbehörde за місцем проживання — конкретна назва відомства і порядок запису на прийом відрізняються від міста до міста. У більшості випадків спочатку потрібно зібрати повний пакет документів, потім записатися на прийом і подати заяву, після чого відомство перевіряє матеріали, за потреби запитує додаткові довідки і надсилає запити до інших органів — наприклад, щодо судимості чи безпекових перевірок.

Реалістичні строки очікування суттєво різняться залежно від навантаження відомства: у великих містах, де кількість заяв перевищує пропускну спроможність, розгляд може тривати від кількох місяців до понад року. Це наслідок обсягу заяв після реформи, тому акуратно зібраний із першого разу пакет документів економить місяці порівняно з поданням, яке повертають на доопрацювання.

За розгляд заяви стягується адміністративний збір; його точний розмір і можливі знижки для дітей чи багатодітних родин варто уточнювати безпосередньо у відомстві на момент подачі, оскільки суми і практика можуть відрізнятися. Після позитивного рішення заявник отримує Einbürgerungsurkunde — свідоцтво про натуралізацію, яке іноді вручають на невеликій урочистій церемонії. Із цього моменту можна подавати на перший німецький паспорт (Reisepass) та посвідчення особи (Personalausweis).

Українська сторона питання окрема: набуття громадянства Німеччини саме по собі не скасовує автоматично українське громадянство, проте питання формального визнання подвійного громадянства з боку України залишається складним і таким, що змінюється, — тут варто отримати окрему консультацію, а не покладатись на загальні припущення з форумів.

Подвійне громадянство після реформи: що змінилось для українців

До реформи 2024 року набуття громадянства Німеччини за загальним правилом вимагало відмови від попереднього громадянства, і винятки діяли лише для громадян країн ЄС, Швейцарії та у вузьких випадках, коли відмова була фактично неможливою чи пов'язаною з надмірними труднощами. Реформа скасувала цю вимогу як загальний принцип: тепер множинне громадянство при натуралізації в Німеччині дозволене практично для всіх заявників незалежно від країни походження.

Для громадян України це означає, що при отриманні німецького громадянства німецьке законодавство більше не вимагає формальної відмови від українського паспорта. Водночас це не автоматично вирішує питання з боку українського права: чи визнає Україна множинне громадянство свого громадянина в конкретній ситуації — питання, яке регулюється українським законодавством окремо і продовжує розвиватись, тож остаточну відповідь для конкретної справи варто отримувати індивідуально, а не поширювати загальне правило на всі випадки автоматично.

Порада юриста. Перед подачею заяви варто письмово зафіксувати, як саме планується вирішити питання громадянства з обох сторін — це важливо не лише юридично, а й практично: від цього залежить, які документи запитає Einbürgerungsbehörde і чи виникнуть додаткові уточнення в процесі розгляду.

Помилки, які коштують року очікування

Більшість відмов чи затримок у справах про натуралізацію — не результат складних юридичних суперечок, а наслідок технічних деталей, які здаються дрібницями до моменту, коли відомство їх помічає. Розгляд заяви, подану з такою помилкою, найчастіше не відхиляють одразу, а призупиняють і повертають на доопрацювання — а це означає нову чергу і втрачені місяці.

Саме на цьому етапі найбільше цінності приносить супровід юриста, який працює із зверненнями до Einbürgerungsbehörde на постійній основі. Ми перевіряємо пакет документів до подачі — з акцентом на пункти, де найчастіше трапляються відмови: точний розрахунок дати завершення строку проживання, актуальність мовних сертифікатів, повноту довідок про доходи і відсутність заборгованостей. Готуємо і за потреби засвідчуємо переклади, ведемо комунікацію з відомством, якщо воно запитує додаткові матеріали, і супроводжуємо оскарження (Widerspruch), якщо рішення негативне або невиправдано відкладається. Якщо ситуація стосується й статусу перебування — наприклад, потрібно спершу стабілізувати дозвіл на проживання, — це вже частина наших міграційних послуг, а супровід натуралізації в Німеччині входить до напрямку міграційного права в Німеччині як окрема послуга — від розрахунку строку до отримання Einbürgerungsurkunde.

Питання, які нам ставлять найчастіше

Скільки часу насправді займає весь процес натуралізації?

Від подання повного пакета документів до рішення реально минає від кількох місяців до понад року — залежно від навантаження конкретного Einbürgerungsbehörde і від того, чи довелось відомству запитувати додаткові довідки. Якісно підготовлена заява без прогалин зазвичай проходить швидше за середній показник конкретного відомства.

Чи доведеться відмовлятись від українського громадянства?

З боку німецького законодавства після реформи 2024 року — ні, формальна відмова більше не є загальною вимогою. Питання з боку українського права окреме і залежить від конкретної ситуації, тож варто уточнити його індивідуально до подачі заяви.

Чи зараховується період з Duldung у строк проживання для натуралізації?

За загальним підходом — ні або лише у виключних, індивідуально обґрунтованих випадках. Період з дозволом на проживання чи безстроковим статусом зараховується значно надійніше, тому перехід із толерованого перебування на повноцінний дозвіл варто розглядати як пріоритетний крок.

Що робити, якщо Einbürgerungsbehörde відмовило чи надто довго не відповідає?

Відмову можна оскаржити у порядку Widerspruch, а надмірне затягування розгляду — оспорити окремо. У обох випадках важливо мати точну хронологію подання документів і листування з відомством, тому супровід юриста на цьому етапі суттєво підвищує шанси на швидке і позитивне вирішення.

Чи можна подати заяву за кілька тижнів до завершення необхідного строку проживання?

Ні — відомство перевіряє дату виконання вимоги на момент розгляду, і подана зарано заява найчастіше повертається без розгляду по суті. Це означає нову чергу і втрачений час, тому дату подачі варто розраховувати з запасом, а не орієнтовно.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює юридичну консультацію.